Фізика

Вітаємо учасників конкурсу!

Увага!!! Стартував Всеукраїнський фізичний конкурс "Левеня-2016"

2016-01-19

Увага!!! Стартував Всеукраїнський фізичний конкурс "Левеня-2016", який проводиться Львівським фізико-математичним ліцеєм при Львівському національному університеті імені Івана Франка на виконання наказу Міністерства освіти і науки України, запрошує всіх учнів 7-11 класів, які цікавляться фізикою, тих, хто любить думати і спостерігати змагатися і перемагати, взяти участь у щорічному Всеукраїнському учнівському фізичному конкурсі. Перевірте свої знання і інтуіцію, поміряйтеся силами з ровесниками з усієї України. Конкурс дасть можливість  ще раз перевірити свої вміння застосовувати знання на практиці відчути азарт змагання і радість успіху, увійти до складу єдиної команди дорослих і дітей, представників великих міст і маленьких селищ з різних куточків України, яких об’єднує найцікавіша наука про природу – ФІЗИКА.

Кросворд  Взаємодія тіл. Сила

 Особливості технології  проблемного навчання.

    Вчитель фізики

Бондарєва Неля Петрівна

Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. З 1 вересня 2012 року впроваджується новий Державний стандарт. Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін». Тому важливо навчити учнів самостійно добувати знання. Цьому допомагає проблемне навчання. Ідея проблемного навчання знайшла відображення і в методах вивчення фізики. Такими методами є: проблемне викладання матеріалу, евристичні бесіда, частково-пошуковий та дослідницький методи. Ці методи відрізняються рівнем пізнавальної самостійності та активності учнів. Враховуючи цей рівень в практиці проблемного вивчення фізики можна виділити такі ситуації:

1.     Вчитель формулює проблему і сам її вирішує.

Прикладом такої ситуації може бути проблемне вивчення матеріалу.

2. Вчитель формулює проблему, але для її рішення частково залучає учнів. Така ситуація виникає, як правило, тоді коли урок учитель будує методом евристичної бесіди.

3. Вчитель формулює проблему, а учні вирішують її самостійно.

Виконання проблемних лабораторних робіт.

4. Проблему формулюють учні, але вирішує її викладач. Ця ситуація реалізується за допомогою демонстраційного експерименту.

5. Учні самостійно ставлять і вирішують проблему. Це найбільш високий рівень пізнавальної активності учнів. Ця ситуація виникає під час розв'язання конструкторських та раціоналізаторських задач.

Таким чином при проблемному навчанні фізики всі методи навчання, які використовує вчитель направлені до самостійного осмислення нового матеріалу, до їх участі в засвоєнні понять, законів теорій. При таких умовах викладач не дає учням об'єм якоїсь інформації, а керує їх пізнавальною діяльністю.

Під час обговорення проблеми учні можуть висловлювати різні припущення, висувати ідеї, пропозиції. Часто помилкові, або і зовсім абсурдні, але ні в якому разі вчитель не повинен їх критикувати. Треба коректно вказати на помилку і підказати правильний шлях до розв'язання проблеми. Всі, хто брав участь в обговоренні, повинні бути заохочені в залежності від їх внеску в розв'язання проблеми.

Традиційне навчання, як правило, забезпечує учнів системою знань і розвиває пам'ять, але мало спрямовано на розвиток мислення, навичок самостійної діяльності. Проблемне навчання усуває ці недоліки, воно активізує розумову діяльність учнів, формує пізнавальний інтерес.

Проблемним називають навчання не тому, що весь навчальний матеріал засвоюється тільки шляхом самостійного вирішення проблем і "відкриття" нових понять. Тут є і пояснення вчителя, і репродуктивна діяльність учнів, і постановка завдань, та виконання учнями вправ. Але організація навчального процесу базується на принципі проблемності, а систематичне розв'язання навчальної проблеми - характерна ознака цього навчання.

Значне місце в проблемному навчанні займає вирішення проблемних завдань. Проблемні завдання дозволяють учневі навіть зі слабкими обчислювальними навичками не тільки відчути складність фізичних явищ, але і зрозуміти їх суть, спонукати його до самостійного вирішення проблеми, її осмислення, спробувати поставити себе на місце винахідника, випробувати задоволення від інтелектуальної праці. Такі завдання дозволяють учням зіставити отриманий ними результат з раніше вивченим матеріалом, зробити висновки, замислитись.

Проблемна ситуація в педагогіці, на відміну від психології, розглядається не як стан інтелектуального напруження, пов'язаного з несподіваним "перешкодою для ходу думки", а як стан розумового утруднення, викликаного в певній навчальної ситуації, об'єктивної недостатністю раніше засвоєних учнями знань і способів розумової або практичної діяльності для відповіді на виниклі пізнавальний питання. Питання - Це несподіване утруднення завжди дивує, спантеличує людину і стимулює розумовий пошук.

Проблемні питання - це такі питання, за допомогою яких створюється проблема. Проблемні питання, як і проблемні задачі, є характеристикою об'єкта мислення. Питання може входити в структуру проблемної задачі, виконуючи функцію її вимоги, і виступати як відносно самостійна форма думки, як окреме проблематизованне висловлювання, що вимагає відповіді. Проблемне питання відрізняється від інформаційного тим, що воно орієнтоване на суперечливу ситуацію і спонукає до пошуку невідомого, нового знання.

У процесі вирішення проблемних ситуацій, учні самі добувають знання яких бракує для вирішення , при цьому вони проходять всі етапи наукового пізнання світу: від висування гіпотези до її перевірки, осягають логіку відкриття.

Зміст курсу фізики тобто наукові факти, поняття, закони, теорії викладені в послідовності яка сприяє проблемному навчанню, тобто сам курс фізики має навчальні проблеми, які в тексті мають вид проблемних завдань, задач та запитань. В основі кожної навчальної проблеми лежить якесь протиставлення, яке може мати об'єктивний та суб'єктивний характер. Об'єктивним протиставленням може бути протиставлення між теорією та результатами експерименту, коли теоретично можливий шлях рішення проблеми не підтверджується дослідними фактами. Наприклад; розглядаючи тему: "Будова атома", "Досліди Резерфорда. Планетарна модель атома” наштовхуємось на

протиставлення теорії Томсона та дослідів Резерфорда. Звідси випливає проблема: яка будова атома. Вчитель задає учням питання проблемного характеру і поступово підводить учнів до правильного висновку. Таким чином учні в ході активної пізнавальної діяльності вирішують проблему даного уроку.

Суб'єктивні протиставлення зумовлені рівнем знань учнів і виникають тоді, коли для того, щоб розкрити суть нового поняття не вистачає певних знань. Наприклад, введення понять тиску, потужності, питомої теплоємності. Такі протиставлення виникають тоді ще, коли учні використовують свої знання в нових ситуаціях, наприклад, вивчаючи закон збереження і перетворений енергії в теплових процесах. В процесі вивчення нового матеріалу вчитель іноді звертається до існуючих в історії фізики концепцій та теорій, розкриваючи та відтіняючи ті протиріччя які виникають при їх використанні при поясненні фізичних явищ або закономірностей.

 Наприклад, при поясненні теплопровідності вчитель перед поясненням нового матеріалу задає питання "Чи гріє кожух?". Учні, як правило, говорять так. Тоді вчитель задає питання: "Навіщо мешканці пустині влітку носять ватяний одяг?" Це питання відтіняє протиставлення між життєвим досвідом учнів та науковими знаннями, і тим створює проблемну ситуацію.

Ефективним засобом створення проблемних ситуацій на уроках фізики є фізичний експеримент, лабораторна робота.

Методика проведення уроків на яких учні виконують евристичні експериментальні завдання відрізняються від традиційних. Це тому, що експеримент буде складовою частиною уроку. По перше вчитель дає інструкцію до роботи. Всі учні на цьому уроці повинні засвоїти один і той же елемент знань. Щоб надати лабораторній роботі проблемний характер змінюємо її.

Учні виконують одне загальне завдання, а окремим учням дається проблемне за вдання, яке розвиває і поглиблює загальне завдання.

Наприклад. Лабораторна робота "Вивчення послідовного з'єднання провідників".

Завдання: Учень помилково підключив вольтметр замість амперметра при вимірюванні величини струму в лампі. Що при цьому відбувається з ниткою розжарення лампи.

Відповідь. Лампа не засвітиться, тому що при такому з'єднанні майже вся напруга падає на вольтметрі, у якого опір, як правило, більший ніж у лампі.

Важливе значення для тренування і розвитку пізнавальних інтересів особистості, для подолання різноманітних бар'єрів, а отже і для розвитку творчих сил і здібностей, має аналіз і проблемне розв'язування доступних учням фізико-технічних (конструктивно-технічних) завдань. Задачі такого типу відрізняються від звичайних, що широко застосовуються .

Опинившись перед цікавим фактом чи завданням, учні з необхідністю включаються в аналіз ситуації. Вони висовують свої ідеї, гіпотези, Доводять, сперечаються, що й сприяє глибокому розв'язанню фізичної суті завдання, а в процесі розв'язування таких проблем  збагачуються пізнавальні можливості.

2.     Від творчого  прийому до твочого уроку.

 Проблема, над якою я працюю: „ Активізація пізнавальної діяльності  учнів та розвиток творчої особистості засобами ІКТ”.  Актуальність проблеми визначається тим, що сучасні ІКТ відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання, які підвищують ефективність засвоєння навчального матеріалу. Застосування засобів інформаційних комунікаційних технологій створює величезні можливості для вдосконалення навчання, для створення умов активізації пізнавальної діяльності учнів.

Одним із видів проблемного начання  фізики,  що застосовую я  на своїх уроках є конкурс відео-питань. Учні готують самостійно відеозаписи деяких фізичних явищ, і на уроках узагальнення  та систематизції знань  пропонують :

пояснити фізичне явище;

дати відповіді на основні запитання теми, що вивчалася. Це якраз і забезпечує зв'язок набутих знань з життям.

Підготовка

 до зовнішнього незалежного оцінювання з фізики

Бондарєва Н.П.

вчитель фізики

Як відомо, фізика - наука про найбільш загальні та фундаментальні закономірності, що визначають структуру і еволюцію матеріального світу. В останні роки вищі навчальні заклади, скорочуючи кількість бюджетних місць на спеціальності гуманітарної спрямованості, продовжують активно розвивати освітню сферу по підготовці інженерів і фахівців для промислових підприємств і дрібних виробництв. Підготовка конкурентно здатних випускників нашої школи з фізики та інших предметів в рамках універсального навчання є одним із головних завдань.   Кожен вчитель, учень, його ба­тьки і школа в цілому зацікавлені в успіху на загальному незалежному оцінюванні. Одна з необхідних передумов цього успіху -- вміла організація підготовки до даної форми підсумкової атестації.                                              Специфічною особливістю викладання фізики в 10 - 11 класах нашого освітнього закладу є той факт, що в класах навчаються діти, для яких фізика не потрібна на профільному рівні. Навчальний план орієнтований на універсальне навчання, при якому в рамках відведених годин викладач повинен підготувати випускників до успішного проходження ЗНО

Однією з найважливіших цілей навчання фізики є оволодіння учнями методами вирішення практичних завдань, так як сам процес людського пізнання можна визначити як безперервне розвיязування все нових і нових завдань. Зміст освіти стає предметом навчання лише тоді, коли воно приймає для учня вид певного завдання, що направляє і стимулює його навчальну діяльність. Таким чином, розвיязування задач стає і метою, і засобом навчання.                                                                      

У сучасний період розвитку нашої країни і людства в цілому вміння ставити і вирішувати практичні завдання особливо цінні. При їх аналізі та вирішенні використовуються знання про конкретні об'єкти та фізичних явища, створюються і вирішуються проблемні ситуації, формуються практичні інтелектуальні вміння, повідомляються знання з історії науки і техніки. Розвיязування задач сприяє формуванню таких якостей особистості, як цілеспрямованість, наполегливість, уважність.

Обираючи свій подальший життєвий шлях і визначаючи необхідність в майбутньому вивчати фізику, учень десятого класу бачить необхідність додаткової підготовки до майбутнього через два роки ЗНО з фізики, який став реальністю сьогоднішнього дня. Результат цього іспиту буде основним критерієм якості знань і умінь випускника, дозволить вступити до вищого навчального закладу за обраною спеціальністю.

Для досягнення успіхів на іспиті з фізики учням необхідно не тільки вивчити фізику в обсязі обов'язкових вимог програми середньої школи, навчитися застосовувати отримані знання на практиці, а й уміти демонструвати знання та вміння в процесі виконання тестових завдань ЗНО.     

Теоретична підготовка школярів з математики та фізики передбачає повторення раніше вивченого матеріалу, і ознайомлення з методами розвיязування типових завдань з усіх розділів предмета «Фізика», і знайомство зі специфікою тестування на ЗНО, і, звичайно ж, відпрацювання практичних навичок розвיязання задач з фізики.      

      Формулу успішного проходження тестування можна виразити приблизно так: «систематизовані знання, сформовані предметні компетентності + досвід роботи з тестами». Саме у такій послідовності!                                     

Алгоритм підготовки

Ознайомитися з програмовими вимогами ЗНО з фізики, що стосуються певної теми.(додаток1)

Опрацювати відповідні параграфи у підручнику.

Опрацювати тренувальні тести (виконати завдання, перевірити правильність виконання, зробити висновки щодо повноти засвоєння матеріалу теми).(додаток2)

Повернутися до опрацювання теоретичного матеріалу, якщо результати виконання тренувальних тестів показали таку необхідність.

Обираючи літературу для підготовки, звертайте увагу:

- на наявність грифів, які засвідчують, що те чи інше видання рекомендовано до використання Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Українським центром оцінювання якості освіти;

-на рік видання (перевидання) посібника,

на те, за специфікацією якого року укладені тренувальні вправи                                    

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд організаційних, дидактичних, освітніх завдань.                                           

Завдання:
1) створити організаційні умови;

2) познайомити учнів зі структурою тесту ЗНО, специфікацією екзаменаційної роботи та підходами до оцінювання роботи;                                    3) познайомити учнів з процедурою проведення ЗНО, правилами заповнення бланків та розподілом часу на виконання різних частин тесту тестування;
4) допомогти в подоланні труднощів використання математичних знань при виконанні завдань тесту ЗНО з фізики;                                           

5) актуалізувати знання з тем і розділів шкільного курсу, послідовно систематизувати раніше вивчений теоретичний матеріал;                               

6) сформувати вміння розв'язувати задачі з вибором відповіді, завдання з вільною відповіддю і завдання з докладним оформленням (послідовно за всіма темами курсу фізики);                                                                                     

7) сформувати навички виконання тренувальних робіт, зміст яких і оформлення максимально наближені до процедури тестування;                                     8) навчити оцінювати власні можливості школярів при виконанні завдань середнього, достатнього та високого рівнів складності;                                    

9) виробити в учнів власну стратегію виконання екзаменаційної роботи;
10) розвивати мотивацію для самостійної роботи учнів з виконання тренувальних робіт в домашніх умовах;                                               

11) розвивати особистісні якості школярів: відповідальність, акуратність, активність, потребу в саморозвитку.                                      

Підготовка до ЗНО з фізики  здійснюється протягом двох років навчання.     Робота з учнями проводиться по індивідуальним планам.                                                                                                 Заняття  проводяться в кабінеті фізики один раз на тиждень у позаурочний час (у другій половині дня) тривалістю 45 хвилин. 

Прогнозовані результати навчання    

                       По завершенню занять випускник повинен:

• знати і розуміти :

- сенс фізичних понять: фізичне явище, гіпотеза, фізичний закон, теорія,

речовина, взаємодія, електромагнітне поле, хвиля, фотон, атом, атомне ядро, іонізуюче випромінювання, фізична величина, модель, принцип, постулат, простір, час, інерціальна система відліку, матеріальна точка, ідеальний газ, резонанс, електромагнітні коливання, електромагнітна хвиля, квант, дефект маси, енергія зв'язку,радіоактивність;

- сенс фізичних величин: шлях, швидкість, переміщення, прискорення, маса, густина, сила, тиск, імпульс, робота, потужність, кінетична енергія, потенціальна енергія, коефіцієнт корисної дії, внутрішня енергія, температура, абсолютна температура, середня кінетична енергія частинок речовини, кількість теплоти, питома теплоємність, вологість повітря, електричний заряд, сила електричного струму, електрична напруга, електричний опір, робота і потужність електричного струму, фокусна відстань лінзи, момент сили, період, частота, амплітуда коливань, довжина хвилі, питома теплота пароутворення, питома теплота плавлення, питома теплота згоряння, напруженість електричного поля, різниця потенціалів, електроємність, енергія електричного поля, електрорушійна сила, магнітний потік, індукція магнітного поля, індуктивність, енергія магнітного поля, показник заломлення, оптична сила лінзи;

- сенс фізичних законів, принципів, постулатів: законів Паскаля, Архімеда, законів динаміки Ньютона, всесвітнього тяжіння, збереження імпульсу та механічної енергії, збереження енергії в теплових процесах, термодинаміки, збереження електричного заряду, Ома для ділянки електричного кола, Джоуля-Ленца, електромагнітної індукції, прямолінійного поширення світла, відображення світу, фотоефекту, принципи суперпозиції і відносності, закон Гука, основне рівняння кінетичної теорії газів, рівняння стану ідеального газу, закон Кулона, закон Ома для повного кола, закон заломлення світла, постулати спеціальної теорії відносності, закон зв'язку маси і енергії, постулати Бора, закон радіоактивного розпаду; основні положення досліджуваних фізичних теорій та їх роль у формуванні наукового світогляду;

•вміти:

- описувати та пояснювати:

фізичні явища: рівномірний прямолінійний рух, рівноприскорений прямолінійний рух, передачу тиску рідинами і газами, плавання тіл, механічні коливання і хвилі, дифузію, теплопровідність, конвекцію, випромінювання, випаровування, конденсацію, кипіння, плавлення, кристалізацію, електризацію тіл, взаємодію електричних зарядів, взаємодію магнітів, дію магнітного поля на провідник зі струмом, теплову дію струму, електромагнітну індукцію, відбивання, заломлення і дисперсію світла;
фізичні явища і властивості тіл; рух небесних тіл і штучних супутників Землі; властивості газів, рідин і твердих тіл; електромагнітну індукцію, розповсюдження електромагнітних хвиль; хвильові властивості світла; випромінювання і поглинання світла атомом; фотоефект;

результати експериментів: незалежність прискорення вільного падіння від маси падаючого тіла; нагрівання газу при його швидкому стисненні і охолодження при швидкому розширенні; підвищення тиску газу при його нагріванні в закритій посудині; броунівський рух; електризація тіл при їх контакті; взаємодія провідників із струмом; дія магнітного поля на провідник зі струмом; залежність опору напівпровідників від температури та освітлення; електромагнітна індукція; поширення електромагнітних хвиль; дисперсія, інтерференція і дифракція світла; випромінювання і поглинання світла атомами, лінійчасті спектри; фотоефект; радіоактивність;

-описувати фундаментальні досліди, що зробили істотний вплив на розвиток фізики;                                             

-наводити приклади практичного застосування фізичних знань: законів механіки, термодинаміки і електродинаміки в енергетиці; різних видів електромагнітних випромінювань для розвитку радіо та телекомунікацій, квантової фізики у створенні ядерної енергетики, лазерів;

-визначати: характер фізичного процесу за графіком, таблицею, формулою; продукти ядерних реакцій на основі законів збереження електричного заряду і масового числа;                                 

-відрізняти гіпотези від наукових теорій; робити висновки на основі експериментальних даних; наводити приклади, які показують, що: спостереження і експеримент є основою для висунення гіпотез і теорій, дозволяють перевірити істинність теоретичних висновків; що фізична теорія дає можливість пояснювати відомі явища природи і наукові факти , пророкувати ще невідомі явища;                                    

-наводити приклади дослідів, які ілюструють, що: спостереження і експеримент є основою для висунення гіпотез і побудови наукових теорій; експеримент дозволяє перевірити істинність теоретичних висновків; фізична теорія дає можливість пояснювати явища природи та наукові факти, фізична теорія дозволяє пророкувати ще невідомі явища та їх особливості ; при поясненні природних явищ використовуються фізичні моделі; один і той же природний об'єкт або явище можна дослідити на основі використання різних моделей; закони фізики і фізичні теорії мають свої певні межі застосування;

-вимірювати: відстань, проміжки часу, масу, силу, тиск, температуру, вологість повітря, силу струму, напругу, електричний опір, роботу і потужність електричного струму; швидкість, прискорення вільного падіння; густину речовини, роботу, потужність, енергію, коефіцієнт тертя ковзання, питому теплоємність речовини, питому теплоту плавлення льоду, ЕРС і внутрішній опір джерела струму, показник заломлення речовини, оптичну силу лінзи, довжину світлової хвилі; представляти результати вимірювань з урахуванням їх похибок;

-застосовувати отримані знання для рішення фізичних завдань.

• вміти використовувати набуті знання і вміння у практичній діяльності та повсякденному житті для:                                              

-забезпечення безпеки життєдіяльності в процесі використання транспортних засобів, побутових електроприладів, засобів радіо- та телекомунікаційного зв'язку;                                        

-оцінки впливу на організм людини та інші організми забруднення навколишнього середовища;                                            

-раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища;

-визначення власної позиції по відношенню до екологічних проблем і поведінки в природному середовищі.                                                                               

Таким чином, випускник повинен володіти необхідними навичками для успішного проходження підсумкової атестації з фізики у формі ЗНО та отримання результатів відповідно до своєї мети.

Поточний контроль рівня реалізації поставлених завдань буде проводитися у формі тренувальних робіт, результати яких аналізуються за ступенем виконання різних видів завдань відповідно до специфікації усіма учнями, а також результати кожного школяра аналізуються в динаміці, виявляються прогалини і труднощі особисто кожного учасника тестування.

План проведення занять

1		Вступ (1 година)                                                                    Зовнішнє незалежне оцінювання, його мета, процедура проведення. Структура тестів ЗНО з фізики.  Вимоги до рівня підготовки випускників для ЗНО з фізики
		II. Математичний практикум при підготовці до ЗНО з фізики (4 години).
1		Стандартний вигляд числа. Дії зі ступенями. Вираз невідомої величини з формул. Розвיязання рівнянь. Розвיязання систем рівнянь.
2		Наближені обчислення. Округлення чисел. Дії з одиницями виміру. Приставки до одиниць виміру.
3		Дії з векторами. Рішення прямокутних трикутників. Теореми Піфагора, синусів, косинусів.
4		Площі фігур: прямокутника, трикутника, трапеції, круга.
		III. Формування загальних прийомів підготовки до ЗНО в розділі «Механіка» (18 годин)
1		Кінематика. Механічний рух та його види. Відносність механічного руху. Швидкість. . Вільне падіння.Балістика. Рух по колу з постійною за модулем швидкістю. Доцентрове прискорення.
2
3		Прискорення. Рівняння прямолінійного рівномірного та рівноприскореного руху
4
5		. Вільне падіння
6
7		Балістика
8		. Рух по колу з постійною за модулем швидкістю. Доцентрове прискорення.
9		Динаміка. Сила. Принцип суперпозиції сил. Масса. Густина. Закони динаміки. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності Галілея.
10		. Сили в механіці: сила тяжіння, сила пружності, сила тертя. Закон всесвітнього тяжіння. Вага і невагомість.
11		Плече. Момент сили. Умови рівноваги твердого тіла. Тиск. Закон Паскаля. Закон Архімеда.
12		. Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Робота сили. Потужність.
13		Кінетична енергія. Потенціальна енергія.Закон збереження механічної енергії. Прості механізми. ККД механізму.
14		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає тільки розділ «Механіка».
15		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає тільки розділ «Механіка».
16		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає тільки розділ «Механіка».
17		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає тільки розділ «Механіка».
18		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає тільки розділ «Механіка».
		IV. Формування загальних прийомів підготовки до ЗНО в розділі «Молекулярна фізика і термодинаміка» (11 годин).
1		Моделі будови газів, рідин і твердих тіл. Тепловий рух. Броунівський рух. Дифузія. Взаємодія частинок речовини.Модель ідеального газу. Зв'язок між тиском і середньою кінетичною енергією теплового руху молекул ідеального газу. Абсолютна температура. Абсолютна температура як міра середньої кінетичної енергії частинок тіла.
2		Рівняння Менделєєва-Клапейрона. Ізопроцеси: ізотермічний, ізохорний, ізобарний, адіабатний.
3		Насичені і ненасичені пари. Вологість повітря. Зміна агрегатних станів речовини: випаровування і конденсація, кипіння рідини, плавлення і кристалізація.
4		Внутрішня енергія. Теплова рівновага. Теплопередача.  Види теплопередачі.  Кількість теплоти. Питома теплоємність речовини.
5		Перший закон термодинаміки. Другий закон термодинаміки. ККД теплової машини. Принципи дії теплових машин. Теплові двигуни і охорона навколишнього середовища.
6		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає розділи «Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка ».
7		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає розділи «Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка ».
8		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає розділи «Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка ».  Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає розділи «Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка ».
9		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає розділи «Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка ».
10		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає розділи «Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка ».
11		Виконання тесту, структура якого аналогічна тесту ЗНО, але зміст включає розділи «Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка ».

V. Формування загальних прийомів підготовки до ЗНО в розділі «Електродинаміка» (16 годин в 11 класі).

VI. Формування загальних прийомів підготовки до ЗНО з теми «Фізика і методи наукового пізнання» (1 година).

VII. Формування загальних прийомів підготовки до ЗНО в розділі «Оптика. Основи СТВ» (6 годин).

VIII. Формування загальних прийомів підготовки до ЗНО в розділі «Квантова фізика» (8 годин).

VIII. Контроль рівня підготовки учнів до ЗНО з фізики (3 години).

Виконання тестів з ЗНО минулих років, демонстраційних варіантів.Участь у репетиційному тестуванні. Аналіз результатів і допущених типових помилок.

Для кращого результату роботи учням пропоную поради.

           

 Підготовка до ЗНО

                                Поради

Вивчайте та повторюйте навчальний матеріал відповідно до програмових вимог ЗНО з того чи іншого предмета.

Користуйтеся посібниками, довідниками, збірками тестових завдань (рекомендованими МОН України).

Цікавтеся матеріалами щодо ЗНО, які розміщуються на сайті ОРЦОЯО (www.test-center.od.ua

Візьміть участь у пробному тестуванні, що дасть можливість ознайомитися з процедурою проведення ЗНО, форматами тестових завдань, формою бланків та правилами їх заповнення та допоможе почувати себе впевнено під час основного випробування.

Пробне тестування відбудеться у березні 2012 року:

24.03.2012 року  з української мови та літератури, іноземної мови (англійської, німецької,  французької, іспанської) біології, фізики, всесвітньої історії.

31.03.2012 року з  історії України, математики, хімії, географії, російської мови.

Реєстрація на пробне тестування триває на сайті ОРЦОЯО до 30 листопада 2011 року.

Як підготуватися до проходження ЗНО

У систему самопідготовки потрібно активно вводити тестові технології, адже недаремно говорять, що «неможливо навчитися плавати, стоячи на березі». Тренування у виконанні тестових завдань дозволяють реально підвищити тестовий бал.

Знаючи типові конструкції тестових завдань, Ви практично не будете витрачати час на розуміння інструкції. Під час таких тренувань формуються відповідні навички саморегуляції і самоконтролю.

Склади план занять. Для початку потрібно визначити: хто ти – “сова” чи “жайворонок”, і відповідно до цього максимально використовувати ранковий чи вечірній час.

Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко з'ясувати, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: “трохи позаймаюся”, а які саме розділи чи теми.

Почни з найважчого (з того розділу, який знаєш гірше всього).

Якщо тобі важко “розкачатися”, можна розпочати з того матеріалу, який тобі більше всього цікавий. Можливо, поступово ти ввійдеш у робочий ритм і справи підуть…

Не варто прагнути до того, щоб прочитати і запам'ятати напам'ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал за рахунок складання планів, схем, причому бажано на папері.

Плани, опорні схеми корисні і тому, що їх легко використовувати під час швидкого повторення матеріалу.

Чергуй заняття і відпочинок.

Наприклад, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин – перерва.

Психологи радять увести в інтер'єр кімнати жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якої-небудь картинки в цих тонах.

Виконуй якнайбільше різноманітних тестів з того чи іншого предмета.

Ці тренування ознайомлять тебе з конструкціями тестових завдань.

Тренуйся із секундоміром у руках (на завдання з однією правильною відповіддю в середньому потрібно 1-2 хвилини).

Готуючись до зовнішнього незалежного оцінювання, ніколи не думай про те, що не справишся із завданням.